ЯКУШЕЧКІН Володимир Володимирович

   

У 1946 році разом з матір’ю переїхав з м. Донецьк до м.Умань. З раннього дитинства займався бігом та велосипедним спортом. Вітчим купив йому велосипед. Малий Володя був недосвідчений в їзді на велосипеді і зломав ногу. Аж раптом в місті проходять змагання  серед шкіл з велоспорту. Він сам себе записав на ці змагання. Коли спитали, чи вміє він їздити на спортивному велосипеді, відповів, що вміє, хоча ніколи його не тримав в руках. Його посадили на спортивний велосипед, а там 10 швидкостей… Так він і проїхав на одній швидкості, добре, що місцевість була рівною і він зайняв перше місце. Після цього його записали до секції велоспорту. Володимир Якушечкін був чемпіоном Черкаської області три роки поспіль.
    Заповітна мрія Володимира Володимировича стати майстром спорту. Бігаючи в парку бачив себе в цьому званні. Натомість званню майстра спорту він виконав норматив кандидата у майстри спорту з чотирьох видів спорту: бігу, лижних перегонах, біатлону і поліатлону.

Має дві спеціальності:  агроном та учитель фізичної культури. Після навчання в інституті 1 рік працював  агрономом в с.Камянече. Далі два роки інструктором райкому партії та два роки секретарем райкому комсомолу. Коли відкрилась дитячо-юнацька спортивна школа став її директором і заочно закінчив Кіровоградський педагогічний інститут.

Для того щоб зрозуміти стиль і дух роботи того часу, цитую рядки з газети «Советский спорт», в якій у 1984 році про Володимира Володимировича була замітка «Вести за собою». Цитую: « Є чимало міських спортивних шкіл, де не виростили ні одного першорозрядника, а в Новоархангельській сільській ДЮСШ за п’ять років кандидатами в майстри спорту стали 11 дітей….

          Але  ДЮСШ немала своєї спортивної бази, яка конче була потрібна. Володимир Якушечкін взявся за цю справу. Директор перетворився на позаштатного прораба. Свою відпустку він проводив за кермом. Не на Південь їздив відпочивати, а в Кременчуг за силікатною цеглою, за залізобетонне перекриття в Світловодськ, за столяркою в Закарпаття. Будівля спортивної школи завершена. Саме за цю будову Володимир Володимирович 22 вересня 1986 року Указом Президії Верховної Ради СРСРнагороджений медаллю «За трудову доблесть»

           Володимир Володимирович веде здоровий спосіб життя. За час своєї роботи не пропустив жодного тренування. Найбільш яскраві особистості, вихованці Якушечкіна В.В. :

Вадим Підкопайло, на Чемпіонаті СРСР серед юнаків з бігу на 5000 м зайняв перше місце. Він чемпіон України, рекордсмен нашої спортивної школи з бігу на 800 і 1500 метрів.

Володимир Тамаровський – чемпіон СРСР серед юнаків в метанні списа. Його результат був 65 метрів 12 сантиметрів.

Оксана Білоус – чемпіонка України серед школярів у метанні списа.

Сергій Лемещук – срібний призер спартакіади школярів України у двоборстві(біг 60 м, метання спису)

Віта і Люба Пономаренки – кандидати в майстри спорту. Віта виборола перше місце на Кубку України з легкоатлетичного кросу. Їздила до Італії на Чемпіонат Європи з легкоатлетичного кросу серед юніорок. Люба чемпіонка України серед школярок з бігу на 800 і 1500 метрів, призер зимових чемпіонатів України на 1500 і 3000 метрів. Чемпіонка України на 1000 метрів на приз Кудінського. Переможниця Кубка незалежності України серед школярок. 

Алла Запаливода -  чемпіонка Всесоюзного пробігу Пушкіно- Ленінград дистанція 5000 метрів.

      Багато вихованців Якушечкіна В.В. закінчили факультет фізичного вихованя: Сергій Горбачов, Олег Кожухар, Олександр Бойко, Микола Сіденко, Сергій Панкратій, Олег Перекрест